Запах жінки (фільм, 1974)
Запах жінки | |
|---|---|
| італ. Profumo di donna | |
 | |
| Жанр | драма |
| Режисер | Діно Різі |
| Продюсери | Піо Анджелетті Адріано де Мікелі |
| Сценаристи | Руджеро Макарі[it] Діно Різі |
| На основі | роману «Морок і мед» Джованні Арпіно, 1969 |
| У головних ролях | Віторіо Гасман Алесандро Момо Агостіна Беллі Мойра Орфей |
| Оператор | Клаудіо Чірільо |
| Композитор | Армандо Тровайолі |
| Художник | Лоренцо Баральдіd |
| Кінокомпанія | 20th Century Fox |
| Дистриб'ютор | 20th Century Fox |
| Тривалість | 102 хв. |
| Мова | італійська |
| Країна |  Італія |
| Рік | 1974 |
| IMDb | ID 0072037 |
| Рейтинг | IMDb:  |
 Запах жінки у Вікісховищі | |
«Запах жінки» (італ. Profumo di donna) — фільм 1974 року італійського режисера Діно Різі. Екранізація роману Джованні Арпіно «Морок і мед» (Il buio e il miele, 1969). Приз МКФ і премія «Сезар».
Сюжет
Осліплий внаслідок вибуху капітан Фаусто Консольо (Віторіо Гасман) у супроводі ординарця Чічо (Алесандро Момо), вирушає в подорож за маршрутом Турин — Генуя — Рим — Неаполь, щоб зустрітися з кузеном та армійським товаришем Вінченцо (Торіндо Бернарді), який, як і він, постраждав у тому самому інциденті. Капітан все ще залишається великим цінителем жінок, та тепер він їх не бачить, зате загостреним нюхом відчуває їх притягальний запах.
Ролі виконують
- Віторіо Гасман — капітан Фаусто Консольо
- Алесандро Момо — Джованні Бертацці, «Чічо»
- Агостіна Беллі — Сара
- Мойра Орфей — Мірка
- Торіндо Бернарді — Вінченцо
- Франко Річчі[it] — Тененте Джакоміно
Навколо фільму
- Молодий актор Алесандро Момо, який грав роль Джованні Бертацці у фільмі, загинув 20 листопада 1974 в аварії на мотоциклі в Римі через кілька тижнів після зйомок фільму, тому він не бачив презентації фільму.
Нагороди
- 1975 Премія Каннського кінофестивалю:
- за найкращу чоловічу роль — Вітторіо Ґассман
- 1975 Премія Давида ді Донателло[1]:
- 1975 Премія «Італійський Золотий глобус» Римської асоціації іноземної преси (італ. Globo d'oro):
- за найкраще одкровення жіночої ролі[it] — Агостіна Беллі
- 1975 Нагорода «Золоті чаші», Італія (Golden Goblets, Italy):
- найкращому акторові — Вітторіо Ґассман
- 1975 Премія «Срібна стрічка» Італійського національного синдикату кіножурналістів:
- 1976 Національна кінопремія Франції «Сезар »:
Примітки
- ↑ Cronologia dei premi david di donatello. 1956 [Архівовано 26 квітня 2016 у Wayback Machine.] (італ.)
Посилання
«Запах жінки» на сайті IMDb (англ.) 
(27.04.2023)
|
| ||||||||||||||||||||
| |||||||||||||
|
