Київське повстання (1068)

Київське повстання 1068 р.
Київські повстання
Кияни визволяють Всеслава з поруба під час повстання (Радзивілівський літопис)
Кияни визволяють Всеслава з поруба під час повстання (Радзивілівський літопис)

Кияни визволяють Всеслава з поруба під час повстання (Радзивілівський літопис)
Дата: 14 вересня 1068
Місце: Київ
Результат: перемога повстанців
Сторони
Кияни Київська Русь
Командувачі
Ізяслав Ярославич

Ки́ївське повста́ння — повстання, що відбулося на початку вересня 1068 року в Києві, проти великого князя київського Ізяслава Ярославича. Рушійною силою повстання були кияни, а також мешканці сусідніх сіл Київської землі.

Причини

Причиною повстання стала відмова князя видати киянам зброю і коней для продовження боротьби з половцями, які восени 1068 розбили об'єднані сили Ярославичів (Ізяслава, Всеволода і Святослава) на річці Альті і грабували київські землі. Святослав після розгрому втік до Чернігова, а Ізяслав і Всеволод — до Києва.

Після поразки, як свідчить нині наявний текст «Повісті минулих літ»:

«... люди київські прибігли до Києва, і вчинили віче на торговищі і сказали, пославши (послів) до князя: «Ось половці розсипалися по землі. Дай-но, княже, зброю та коней, і ми ще поб’ємося з ними». Але, Ізяслав цього не послухав»[1]

Події

Після чого розпочалося повстання. Повсталі розгромили двір тисяцького Коснячки і звільнили підступно ув'язненого 10 липня 1067 року полоцького князя Всеслава Брячиславича[2], проголосивши його великим князем. Визволення Всеслава сталося 14 вересня 1068 року, в день Воздвиження. Саме тому у зміщенні зі стола князя-клятвовідступника (Ізяслава) частина населення, і церковної знаті могла вбачати промисел Божий.

Ізяслав із братом Всеволодом Ярославичем Переяславським утекли з князівського палацу, тут же розграбованого городянами, що взяли «бещисленое множьство злата и сребра». 15 вересня Ізяслав перебрався до Польщі, де заручившися підтримкою ляхів, через 6 місяців рушив на Київ. Всеслав, дізнавшись про наближення Ізяслава з військом польського князя Болеслава, утік без битви до Полоцька. 2 травня Ізяслав із поляками ввійшов до Києва і, незважаючи на заступництво молодших Ярославичів, послав до Києва свого сина Мстислава, який:

“...порубав киян, що висікли були (з порубу) Всеслава, числом сімдесят чоловік, а інших осліпив, а (ще) інших він без вини погубив, не учинивши дізнання”.[3][4]

Повстання було придушене.

Див. також

  • Київське повстання (1113)

Примітки

  1. Історик П. Толочко коментує ці події так: «Відмова видати зброю пояснюється, як правило, тим, що Ізяслав боявся, аби вона не було використане проти феодальної знаті та князівської адміністрації. Зважаючи на ситуацію, коли в поразці на Альті кияни звинувачували Ізяслава і його воєводу Коснячка, страх великого князя був виправданий. Але, як слушно зазначали численні дослідники, коней та озброєння Ізяславу просто нізвідки було взяти. У князя не було спеціальних арсеналів, із яких ополченці отримували зброю перед боєм і здавали після його закінчення. Звідси, в діях віча відчувається чиясь організуюча та керуюча рука. Ізяславу ставилась вимога, яку він наперед не міг виконати, щоб викликати вибух народного гніву»
  2. Річ у тім, що, захопивши Всеслава Брячиславича до полону, Ярославичі порушили клятву, дану на хресті. У нині наявному тексті «Повісті минулих літ» читаємо: "Всеслав же сів у Києві, — а се Бог явив Хресну Силу, тому що Ізяслав, цілувавши хреста, схопив його (Всеслава). І через те навів Бог поганих, а сього явно визволив Хрест Чесний, бо в день Воздвиження Всеслав, зітхнувши, сказав: «О, Хресте Чесний! Оскільки я в тебе вірив, визволи мене з ями цієї. І Бог показав Силу Хресну на повчання землі Руській: хай не переступають Чесного Хреста, цілувавши його».
  3. Повість минулих літ
  4. Ставлення літописця до повсталих киян — невиразне, але швидше співчутливе, бо вони хотіли боронити рідну землю. Літописець підкреслює, - що князь погубив потім багато невинних людей, не розібравши справи.

Джерела

  • п
  • о
  • р
101810681113114611571917, жовтень1917, листопад19181919
  • п
  • о
  • р
Русько-польські війни
  • п
  • о
  • р
Стародавній Київ
Райони, місцевості
та урочища
Золоті ворота (реконструкція) Ярослав закладає місто свого імені (Радзивіллівський літопис Графіті Софійського собору Деталь мозаїчної підлоги Десятинної церкви Красний двір Всеволода (умовна реконструкція) Монета Володимира Великого
Культові споруди
Десятинна церкваСофійський собор1 • Успенський собор • Троїцька надбрамна церкваЦерква Архангела МихаїлаСобор Архангела МихаїлаСпас на БерестовіУспенська церкваКирилівська церква • Василівська церква • Федорівська церква • Георгіївська церква • Ірининська церква • Ротонда2
Монастирі
ПечерськийВсеволожМикільськийМихайлівськийВотчКирилівськийСтефаничБогородичнийЯнчин • Георгіївський • Звіринецький • Ірининський • Спасо-Преображенський • Василівський • Святої Марії
Печери
Споруди, брами, мури
Пагорби
Річки та водойми
ДолобськеЗолоча • Либідь • Почайна • Ручай • Сітомля
Мистецтво та культура
Події
Облоги, битви,
повстання
Облога Києва (898) • Облога Києва (968) • Захоплення Києва (1018) • Київське повстання (1018) • Битва під Києвом (1036) • Київське повстання (1068) • Битва на Желяні (1093) • Київське повстання (1113) • Київське повстання (1146) • Київське повстання (1157) • Розорення Києва (1169) • Розорення Києва (1203) • Розорення Києва (1240)
1 Жирним позначено споруди, що збереглись (повністю або частково)
2 Належність до культових споруд гіпотетична