НБА в сезоні 1955–1956

Сезон НБА 1955–1956 був 10-им сезоном в Національній баскетбольній асоціації. Переможцями сезону стали «Філадельфія Ворріорс», які здолали у фінальній серії «Форт-Вейн Пістонс».

Регламент змагання

Участь у сезоні брали 8 команд, розподілених між двома дивізіонами.

По ходу регулярного сезону кожна з команд-учасниць провела по 72 гри. До плей-оф, який проходив за видозміненою олімпійською системою, виходили по три кращих команди з кожного дивізіону. На стадії півфіналів дивізіонів у боротьбу вступали команди, що посіли друге і третє місця за результатами регулярного сезону кожного з дивізіонів. Команди, які на цьому етапі здолали суперників у серіях ігор до двох перемог, виходили до фіналів дивізіонів, в яких проводили серію ігор до трьох перемог проти переможця регулярного сезону в своєму дивізіоні.

Чемпіони кожного з дивізіонів, що визначалися на стадії плей-оф, для визначення чемпіона НБА зустрічалися між собою у Фіналі, що складався із серії ігор до чотирьох перемог.

Регулярний сезон

Підсумкові таблиці за дивізіонами

Легенда:

• x – Учасники плей-оф

Плей-оф

Переможці пар плей-оф позначені жирним. Цифри перед назвою команди відповідають її позиції у підсумковій турнірній таблиці регулярного сезону конференції. Цифри після назви команди відповідають кількості її перемог у відповідному раунді плей-оф.

Лідери сезону за статистичними показниками

Нагороди НБА

Щорічні нагороди

• Найцінніший гравець: Боб Петтіт, «Сент-Луїс Гокс»
• Новачок року: Моріс Стоукс, «Рочестер Роялс»

• Перша збірна всіх зірок:
  • Боб Коузі, «Бостон Селтікс»
  • Пол Арізін, «Філадельфія Ворріорс»
  • Ніл Джонстон, «Філадельфія Ворріорс»
  • Боб Петтіт, «Сент-Луїс Гокс»
  • Білл Шерман, «Бостон Селтікс»

Посилання

• Детальна статистика сезону НБА на сайті www.basketball-reference.com (англ.)