Огастас Фіцрой, 3-й герцог Графтон

Огастас Фіцрой Augustus FitzRoy, 3rd Duke of Grafton
11-й Прем'єр-міністр Великої Британії
14 жовтня 1768 року — 28 січня 1770 року
Монарх:	Георг III
Попередник:	Вільям Пітт старший
Наступник:	Фредерік Норт
3-й Герцог Графтон
1757 — 1811
Попередник:	Чарлз Фіцрой, 2-й герцог Ґрафтон
Спадкоємець:	Джордж Фіцрой, 4-й герцог Графтон
Народження:	28 вересня 1735(1735-09-28)[1][2][…] Лондон, Королівство Велика Британія
Смерть:	14 березня 1811(1811-03-14)[2][3] (75 років) Юстон-Голл, Eustond, Сент-Едмендсберіd, Саффолк, Англія, Сполучене Королівство
Країна:	Королівство Велика Британія
Релігія:	Унітаріанство
Освіта:	Коледж св. Петра, Вестмінстерська школаd і Newcome's Schoold
Партія:	Віги
Рід:	Стюарти
Батько:	Лорд Огастас Фіцрой
Мати:	Єлизавета Косбі
Шлюб:	Анна Лідделл Єлизавета Ротслі
Діти:	Джордж Фіцрой, 4-й герцог Ґрафтон[4], Lord Charles FitzRoyd[4], Lord William FitzRoyd[2], Lord John FitzRoyd, Lord Henry FitzRoyd[4], Georgiana Fitzroyd[2], Elizabeth FitzRoyd[2], Augusta FitzRoyd[2], Isabella FitzRoyd[2] і Lady Frances FitzRoyd[2][4]
Автограф:
Нагороди:
Медіафайли у Вікісховищі

Огастас Генрі Фіцрой 3-й герцог Графтон (англ. Augustus FitzRoy, 3rd Duke of Grafton; 28 вересня 1735(17350928) — 14 березня 1811) — 11-й прем'єр-міністр Великої Британії з 14 жовтня 1768 до 28 січня 1770 року.

Між 1747 та 1757 роками Огастас був відомий як граф Юстон і був британським ліберальним державним діячем Георгіанської доби. Він був одним з числа герцогів, які служили прем'єр-міністром.

Він був сином лорда Огастаса Фіцроя та Елізабет Косбі, дочки полковника Вільяма Косбі, який служив колоніальним губернатором Нью-Йорка. Батько Огастаса був третім сином 2-го герцога Ґрафтона й леді Генрієтти Сомерсет, за якою Фіцрой був праонуком і 1-го герцога Ґрафтона, і маркіза Вустера. Огастас був також нащадком короля Карла II і 1-ї герцогині Клівленд. Його молодший брат був 1-м бароном Саутгемптоном. Після смерті дядька у 1747 році, він став графом Юстоном як прямий спадкоємець діда.

Лорд Юстон здобував освіту у Вестмінстерській школі й отримав ступінь у Пітергаусі (Кембриджшир).

29 січня 1756 року він одружився з Анною Лідделл (1737—1804), дочкою 1-го Барона Рейвенсворта. У них було троє дітей:

• Леді Джорджіана Фіцрой (8 травня 1757-18 січня 1799), вийшла заміж за Джона Сміта (12 лютого 1748- 12 лютого 1811) 4 червня 1778 року.
• Джордж Генрі Фіцрой, 4-й герцог Графтон (1760—1844)
• Генерал Лорд Чарльз Фіцрой (14 липня 1764-20 грудня 1829), вперше одружився з Францискою Манді (1773-9 серпня 1797) 20 червня 1795 й мав одного сина. Удруге він одружився з леді Францискою Стюарт (24 червня 1777- 9 лютого 1810) 10 березня 1799 року, цей шлюб приніс трьох дітей. Його син сер Чарльз Фіцрой (1796—1858) був губернатором Нового Південного Уельсу.

Герцог і герцогиня Графтон розлучились за парламентським актом у 1769 році. 24 червня 1769 року герцог одружився вдруге з Елізабет Ротслі (1 листопада 1745- 25 травня 1822), дочкою сера Річарда Ротслі. Їхні діти:

• Лорд Генрі Фіцрой (9 квітня 1770-7 червня 1828), священнослужитель; одружився з Кароліною Пігот (пом. 1 січня 1835), 10 вересня 1800, мав п'ятьох дітей.
• Леді Августа Фіцрой (1779-29 червня 1839), вийшла заміж за Джорджа Тавела (пом. 1829) 19 листопада 1811.
• Леді Франциска Фіцрой (1 червня 1780 — 7 січня 1866), вийшла заміж за барона Черчилля 25 листопада 1801.
• Адмірал Лорд Вільям Фіцрой (1 червня 1782-13 травня 1857), одружився з Джорджіаною Райкес (пом. 2 грудня 1861) у 1816, шлюб приніс двох дітей.
• Леді Елізабет Фіцрой (пом. 13 березня 1839), вийшла заміж за свого кузена генерал-лейтенанта Вільяма Фіцроя (1773—1837), сина 1-го Барона Саутгемптона, 4 липня 1811.

У 1756 році він зайняв місце у парламенті від маленького містечка Боробріджа; за кілька місяців він змінив виборчий округ на Бері Сент-Едмондс, яким керувала його родина. Однак, за рік, його дід помер, і він став 3-м герцогом Графтоном та увійшов до палати лордів.

Відомість у політиці йому принесло протистояння з лордом Б'ютом, фаворитом короля Георга III. Графтон об'єднався з герцогом Ньюкаслом проти Б'юта, який недовго пробув на посту прем'єр-міністра.

У 1765 році герцога Графтона було призначено таємним радником; потім він зайняв посаду секретаря Північного Департаменту у першому уряді маркіза Рокінгема. Однак, він вийшов зі складу уряду наступного ж року, після чого новий кабінет сформував Вільям Пітт (на той час граф Четем). У цьому уряді Графтон посів посаду Першого лорда скарбниці.

Хвороба Четема наприкінці 1767 року, призвела до того, що реальним керівником уряду став Графтон, проте політичні суперечки й нападки Джаніуса призвели до його відставки у січні 1770 року. Окрім того, у 1768 році, Графтон став канцлером Кембриджського університету. Пізніше він зайняв посаду Лорда-хранителя Печатки в уряді лорда Норта (1771), але пішов у відставку 1775 року, що зіграло на користь примирення з американськими колоністами.

У другому кабінеті Рокінгема у 1782 році, він знову став Лордом-хранителем Печатки.

На честь Огастаса Фіцроя названо графство Ґрафтон у Сполучених Штатах, а також місто Графтон у Новому Південному Уельсі (Австралія).

• Historyhome
• Everything2.com
• Victorianweb.orgl^{[недоступне посилання з квітня 2019]}
• The Peerage.com

п о р Прем'єр-міністри Великої Британії XVIII століття 1. Волпол • 2. Комптон • 3. Пелем • 4. Пелем-Голлс (вперше) • 5. Кавендіш • 6. Пелем-Голлс (вдруге) • 7. Стюарт • 8. Гренвіль • 9. Вотсон-Вентворт (вперше) • 10. Пітт-старший • 11. Фіцрой • 12. лорд Норт • 13. Вотсон-Вентворт (вдруге) • 14. Петті-Фіцморіс • 15. Кавендіш-Бентінк (вперше) • 16. Пітт-молодший XIX століття 16. Пітт-молодший (вперше) • 17. Аддінгтон • 18. Пітт-молодший (вдруге) • 19. лорд Гренвіль • 20. Кавендіш-Бентінк (вдруге) • 21. Персіваль • 22. Дженкінсон • 23. Каннінг • 24. Робінсон • 25. Веллінгтон (вперше) • 26. Ґрей • 27. Мельбурн (вперше) • 28. Веллінгтон (вдруге) • 29. Піль (вперше) • 30. Мельбурн (вдруге) • 31. Піль (вдруге) • 32. Расселл (вперше) • 33. Дербі (вперше) • 34. Гамільтон-Гордон • 35. Пальмерстон (вперше) • 36. Дербі (вдруге) • 37. Пальмерстон (вдруге) • 38. Расселл (вдруге) • 39. Дербі (втретє) • 40. Дізраелі (вперше) • 41. Гладстон (вперше) • 42. Дізраелі (вдруге) • 43. Гладстон (вдруге) • 44. Солсбері (вперше) • 45. Гладстон (втретє) • 46. Солсбері (вдруге) • 47. Гладстон (вчетверте) • 48. Розбері • 49. Солсбері XX століття 49. Солсбері (втретє) • 50. Балфур • 51. Кемпбелл-Баннерман • 52. Асквіт • 53. Ллойд Джордж • 54. Бонар Лоу • 55. Болдвін (вперше) • 56. Макдональд (вперше) • 57. Болдвін (вдруге) • 58. Макдональд (вдруге) • 59. Болдвін (втретє) • 60. Чемберлен • 61. Черчилль (вперше) • 62. Еттлі • 63. Черчилль (вдруге) • 64. Іден • 65. Макміллан • 66. Дуглас-Г'юм • 67. Вільсон (вперше) • 68. Гіт • 69. Вільсон (вдруге) • 70. Каллаган • 71. Тетчер • 72. Мейджор • 73. Блер XXI століття 73. Блер • 74. Браун • 75. Камерон • 76. Мей • 77. Джонсон • 78. Трасс 79. Сунак

Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво Національна портретна галерея (Лондон) Генеалогія та некрополістика Find a Grave · Genealogics.org · GeneaStar · Geni.com · Kindred Britain · Родовід · henry;n=fitzroy Roglo · The Peerage · WeRelate · WikiTree Література та бібліографія Lord Byron and his Times · Open Library Тематичні сайти discovery.nationalarchives.gov.uk · Early Modern Letters Online Словники та енциклопедії Велика данська енциклопедія · Оксфордський словник національних біографій · De Agostini · Encyclopædia Britannica · Prabook Довідкові видання Британський музей · Consortium of European Research Libraries · Deutsche Biographie · електронне просвітництво Нормативний контроль BNC: a12296697 · BNF: 14956078p · CANTIC: 981058527120206706 · FAST: 208042 · Freebase: /m/01sx_t · GND: 123916275 · ISNI: 0000000120218443 · LCCN: n87869447 · NLA: 1478227 · NTA: 073623504 · VIAF: 18143518