1097 в Україні

←

→

Див. також:

Події

У м. Любечі відбувся Любецький з'їзд князів (київський Святополк Ізяславич, переяславський Володимир Мономах, смоленський Давид Ігорович, теребовлянський Василько Ростиславич), на якому прийнято постанову «кождо да держить отчину свою», тобто кожен із князів отримував право на землю свого батька і зобов'язувався не зазіхати на інші князівства^[1].
Порушуючи домовленості Любецького з'їзду, володимир-волинський князь Давид Ігорович осліпив теребовльського князя Василька Ростиславича.

Ізяслав Мстиславич — Великий князь київський (1146—1149, 1151—1154 рр.), князь волинський (1135—1142, 1146—1151 рр.), переяславський (1132—1133, 1142—1146 рр.), полоцький (1130—1132 рр.), курський (1127—1130 рр.) з династії Рюриковичів; старший син Мстислава Великого, онук Володимира Мономаха, родоначальник волинської династії Ізяславичів, прадід Данила Галицького; (пом. 13 листопада 1154).

Євстратій Постник — давньоруський святий, чернець Печерського монастиря. Преподобномученик.

275 років з часу (822 рік):
- входження західноукраїнських земель до держави Велика Моравія, яку заснував Моймир I.
125 років з часу (972 рік):
- смерті Великого князя київського (945—1022 рр.) з династії Рюриковичів Святослава Ігоровича (Хороброго).
- початку правління князя Київської Русі Ярополка Святославовича.
75 років з часу (1022 рік):
- перемога тмутороканського князя (990/1010—1023) Мстислава Володимировича над Редедею, ватажком абхазо-адигзькому племені касогів.
25 років з часу (1072 рік):
- Прийняття «Правди Ярославичів» — збірника руських законів у Вишгороді на з'їзді трьома старшими Ярославичами — Ізяславом Ярославовичем, Святославом Ярославичем та Всеволодом Ярославовичем, що разом правили Руссю^[2].

75 років з часу (1022 рік):
- народження Єлизавети Ярославни — найстаршої доньки Ярослава Мудрого, видана 1045 року за норвезького конунга Гаральда Суворого; пом. 1066).
50 років з часу (1047 рік):
- Вишеслави — української княжни, з 1067 року дружини польського князя, пізніше короля Болеслава II Сміливого.

225 років з часу (872 рік):
- убивства болгарами сина Аскольд^[3].
125 років з часу (972 рік):
- Святослава Ігоровича (Хороброго) — Великого князя київського (945—1022 рр.) з династії Рюриковичів; син княгині Ольги та князя Ігора Старого, батько Володимира Великого, дід Ярослава Мудрого. (нар.. 930 р.).

↑ М. Ф. Котляр. Любецький з'їзд 1097 [Архівовано 16 вересня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 375. — ISBN 978-966-00-1028-1.
↑ Правда Руська. Руська Правда. Тексти на основі 7-ми списків та 5 редакцій / Склав та підготував до друку С. Юшков. — Київ, 1935
↑ Рыбаков Б. А. Древняя Русь. Сказания, былины, летописи / Б. А. Рыбаков. — М., 1963. — С. 162—173

1097 в Україні у сестринських Вікіпроєктах
	Портал «Україна»
	1097 в Україні у Вікісховищі^?

1097 у Європі

Суверенні держави	Андоррі Арагоні Барселоні Візантійській імперії Кастилії Хорватії Данії Англії Франції Грузії Священній Римській імперії Болгарії Ісландії Ірландії Леоні Наваррі Нормандії Норвегії Папській державі Польщі Сан-Марино Шотландії Швеції

Залежні території, колонії та інші території

Див. також: 1097 • 1097 в Україні