A-0 System

A-0 System (також Arithmetic Language version 0, «арифметична мова, версія 0»)— комп'ютерна програма, створена Ґрейс Гоппер [1] 1951-го і 1952-го року, і призначена для автоматизації деяких задач програміста електронної обчислювальої машини UNIVAC I.[2].

A-0 функціонував скоріше як завантажувач[en] або компонувальник, ніж сучасне поняття компілятора. Програма була вказана як послідовність підпрограм і аргументів. Підпрограми були ідентифіковані за допомогою числового коду, а аргументи для підпрограм були написані безпосередньо після кожного коду підпрограми. Система A-0 перетворює специфікацію в машинний код, який вдруге може бути завантажений в комп'ютер для виконання зазначеної програми.

За системою A-0 слідували A-1, A-2[3][4], A-3 (випущені як ARITH-MATIC), AT-3 (випущені як MATH-MATIC) і B-0 (випущені як FLOW-MATIC).

Система A-2 була розроблена в підрозділі UNIVAC Remington Rand в 1953 році і випущена для клієнтів до кінця цього року.[5] Клієнтам було надано початковий код для A-2 і пропонувалося відправляти свої поліпшення назад в UNIVAC. Таким чином, A-2 був раннім прикладом безкоштовного програмного забезпечення з відкритим кодом.[6]

Див. також

  • Історія компіляторів[en]

Примітки

  1. ↑ Річард К. Ріджвей (Richard K. Ridgway) (09 1952). Compiling routines. Proceedings of the 1952 ACM national meeting. Toronto: ACM (08): 1—5. doi:10.1145/800259.808980.
  2. ↑ The Shape of Code: Evidence for 28 possible compilers in 1957. shape-of-code.coding-guidelines.com. Архів оригіналу за 5 вересня 2018. Процитовано 31 травня 2018.
  3. ↑ 195509.pdf. PAPERS: Automatic Programming: The A 2 Compiler System -- Part I. Computers and Automation. 4 (9): 25—29. Sep 1955. Архів оригіналу за 1 серпня 2018. Процитовано 6 вересня 2018.
  4. ↑ 195510.pdf. PAPERS: Automatic Programming: The A 2 Compiler System -- Part II. Computers and Automation. 4 (10): 15—27. Oct 1955. Архів оригіналу за 1 серпня 2018. Процитовано 6 вересня 2018.
  5. ↑ Ceruzzi, Paul (1998). A History of Modern Computing. The MIT Press.
  6. ↑ Heresy & Heretical Open Source: A Heretic's Perspective. InfoQ. Архів оригіналу за 9 липня 2018. Процитовано 31 травня 2018.

Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "Sammet", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.

Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "Keynote", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.

Література

  1. Hopper, Grace (May 1952). The Education of a Computer (PDF). Proceedings of the Association for Computing Machinery Conference (Pittsburgh) May 1952. с. 243—249. doi:10.1145/609784.609818. Архів оригіналу (PDF) за 21 вересня 2018. Процитовано 6 вересня 2018.
  2. Hopper, Grace (16 лютого 1955). Automatic Coding for Digital Computers (PDF). High Speed Computer Conference (Louisiana State University) February 1955. Remington Rand. Архів оригіналу (PDF) за 23 січня 2020. Процитовано 6 вересня 2018.
  3. Ridgway, Richard K. (1952). Compiling Routines. Proceedings of the 1952 ACM national meeting (Toronto) ACM '52.

Посилання

  • Proceedings of the 1954 MIT Summer Session on "Digital Computers - Advanced Coding Techniques, section 7 - A2 Compiler and Associated Routines for use with Univac [Архівовано 4 січня 2013 у Wayback Machine.]
  • п
  • о
  • р
Низькорівневі
Високорівневі
Загального
призначення
Серверні
Запитів до баз
даних[суперечливо 1]
Розмітки та векторної
графіки[суперечливо 1]
Синхронні[en]
  • Lustre[en]
Символьних та
чисельних обчислень
Квантових обчислень
Логічні
  • Mercury[en]
  • Prolog
Академічні
Езотеричні
  1. ↑ а б Немає загальноприйнятого рішення, чи вважати усі ці мови саме мовами програмування


Мова програмування Це незавершена стаття про мови програмування.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.