ROSAT

ROSAT (нім. Röntgensatellit) — німецька космічна рентгенівська обсерваторія, побудована та запущена у співпраці з НАСА та британською радою наукових та інженерних досліджень (англ. the British Science and Engineering Research Council, SERC). Названа на честь Вільгельма Рентгена.

Запуск відбувся 1 червня 1990 за допомогою ракети Дельта-2 з мису Канаверал.

Обсерваторія працювала до 12 лютого 1999 року.

Обладнання

На борту супутника був створений в Німеччині рентгенівський телескоп (X-ray Telescope, XRT), який складався з чотирьох вкладених один в один телескопів Вольтера 1-го типу. Апертура телескопа досягала 84 см у діаметрі. Фокусна відстань становила 240 см. У фокальній площині телескопа було три детектори:

два німецьких позиційно чутливих пропорційних лічильники (англ. Position Sensitive Proportional Counters
американський прилад отримання високоякісних зображень (High Resolution Imager, HRI)

Вони детектували випромінювання в м'якому рентгенівському діапазоні (енергія від 0,1 до 2 кЕв). На половинному рівні енергії кутова роздільна здатність була менше 5 кутових секунд.

Англійський телескоп мав ширококутну камеру (Wide Field Camera, WFC) і працював у дуже далекому ультрафіолетовому діапазоні (extreme ultraviolet, XUV), від 0,042 до 0,21 кЕв.

Супутник стабілізувався за трьома осями.

Місія

Місія ROSAT була поділена на три фази:

Двомісячне калібрування й перевірка на орбіті.
Шестимісячне сканування всієї небесної сфери в рентгенівських променях за допомогою позиційно чутливих пропорційних лічильників (PSPC), що перебували у фокусі рентгенівського телескопа, й у двох діапазонах далекого ультрафіолету за допомогою ширококутної камери (WFC).
Остання фаза тривала до закінчення місії і була присвячена точковим спостереженням.

Місія була розрахована на 18 місяців.

Джерела

Die ROSAT Mission. Max-Planck-Institut für extraterrestrische Physik. Архів оригіналу за 15 жовтня 2018. Процитовано 5 вересня 2018. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |5= (довідка) (нім.)
ROSAT GOF: Timelines & Mission Information. Goddard Space Flight Center. Архів оригіналу за 7 квітня 2020. Процитовано 5 вересня 2018. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |5= (довідка) (англ.)

Це незавершена стаття про космос або космічний політ.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Космічні телескопи

Діючі

Радіо та мікрохвильове випромінювання	NCLE (з 2018) Solar Orbiter (з 2020) STEREO (з 2006) Wind (з 1994) Цюецяо (з 2018) Цюецяо 2 (з 2024)

Інфрачервоне світло	Джеймс Вебб (з 2022) Odin (з 2001) SOLAR (з 2008) 2-га місія WISE (з 2013)

Оптичні	Aoi (з 2018) Astrosat (since 2015) Сузір'я BRITE (з 2013) CHASE (з 2021) DSCOVR (з 2015) Gaia (з 2013) HiRISE (з 2005) Hinode (Solar-B) (з 2006) NEOSSat (з 2013) Odin (з 2001) SDO (з 2010) SOHO (з 1995) SOLAR (з 2008) Swift (з 2004) TESS (з 2018) Габбл (з 1990) Евклід (з 2023) Хаябуса-2 (з 2014) Хеопс (з 2019)

Ультрафіолетове випромінювання	ASO-S (з 2022) Astrosat (з 2015) Hibari (з 2021) Hinode (Solar-B) (з 2006) IRIS (з 2013) SDO (з 2010) SOHO (з 1995) SOLAR (з 2008) Solar Orbiter (з 2020) STEREO (з 2006) Swift (з 2004) Адітья-L1 (з 2023)

Рентгенівське та гамма-випромінювання	AGILE (з 2007) CALET (з 2015) DAMPE (з 2015) HXMT (Insight) (з 2017) INTEGRAL (з 2002) Fermi (з 2008) GECAM (з 2020) IXPE (з 2021) Swift (з 2004) Max Valier (з 2017) MAXI (з 2009) MinXSS-2 (з 2018) NICER (з 2017) NuSTAR (з 2012) LEIA (з 2022) XRISM (з 2023) XPoSat (з 2024) XMM-Newton (з 1999) Зонд Ейнштейна (з 2024) Спектр-РГ (з 2019) Чандра (з 1999)

Інше	ACE (з 1997) AMS-02 (з 2011) CALET (з 2015) DAMPE (з 2015) IBEX (з 2008) МКС-CREAM (з 2017) Mini-EUSO (з 2019) SOHO (з 1995) Solar Orbiter (з 2020) STEREO (з 2006)

TUGSAT-1
UniBRITE-1

Заплановані

Громадський космічний телескоп (2021)
LiteBIRD (2032)
Нано-Жасмин (2021)
JEM-EUSO (2021)
Спектр-УФ (2021)
SVOM (2021)
Solar-C (2023)
SPHEREx (2023)
WFIRST (2025)
PLATO (2026)
ATHENA^[en] (2031)
eLISA (2034)

Запропоновані

ATLAST
LUVOIR (~2039)
HDST
EXCEDE
Fresnel Imager
FOCAL
LiteBIRD
NEOCam
Місія Нові Світи
SPICA
THEIA

Минулі

Akari (Astro-F) (2006–2011)
ALEXIS (1993–2005)
Alouette 1 (1962-1972)
Ariel 1 (1962)
Ariel 2 (1964)
Ariel 3 (1967-1969)
Ariel 4 (1971-1972)
Ariel 5 (1974-1980)
Ariel 6 (1979-1982)
ASTERIA (2017-2019)
ASCA (Astro-D) (1993–2000)
Astro-1 (1990) (BBXRT
HUT)
Astro-2 (HUT) (1995)
Astron (1983–1989)
ANS (1974–1976)
ATM (1973-1974)
BeppoSAX (1996–2003)
CHIPSat (2003–2008)
CoRoT (2006–2013)
Cos-B (1975–1982)
COBE (1989–1993)
CXBN-2 (2017-2019)
DXS (1993)
EPOXI (2010)
EXOSAT (1983–1986)
Explorer 11 (1961)
EUVE (1992–2001)
FUSE (1999–2007)
Квант-1 (1987–2001)
GALEX (2003–2013)
Гамма (1990–1992)
Ginga (Astro-C) (1987–1991)
Гранат (1989–1998)
Hakucho (CORSA-ｂ) (1979–1985)
HALCA (MUSES-B) (1997–2005)
HEAO-1 (1977–1979)
Гершель (2009–2013)
Hinotori (Astro-A) (1981–1991)
Hisaki (SPRINT-A)^[en] (2013–2023)
HEAO-2 (1978–1982)
HEAO-3 (1979–1981)
HETE 2 (2000–2007?)
Гіппаркос (1989–1993)
IRTS (1995-1996)
IUE (1978–1996)
IRAS (1983)
ISO (1996–1998)
IXAE (1996–2004)
Кеплер (2009-2018)
Комптон (1991–2000)
Кристал (1990–2001)
LEGRI (1997–2002)
LISA Pathfinder (2015–2017)
MOST (2003–2019)
MSX^[en] (1996–1997)
Михайло Ломоносов (2016-2018)
OAO-2 (1968–1973)
OAO-3 (Коперник) (1972–1981)
Орбітальна сонячна обсерваторія
- ОСО 1 (1962–1981)
- ОСО 2 (1965–1989)
- ОСО 3 (1967–1982)
- ОСО 4 (1967–1982)
- ОСО 5 (1969–1984)
- ОСО 6 (1969–1981)
- ОСО 7 (1971–1974)
- ОСО 8 (1975–1986)
Orion 1 (1971)
Orion 2 (1973)
PAMELA (2006-2016)
PicSat (2018)
Планк (2009–2013)
РЕЛІКТ-1 (1983–1984)
RHESSI (2002–2018)
ROSAT (1990–1999)
RXTE (1995–2012)
Радіоастрон (2011–2019)
SAMPEX (1992–2004)
SAS-B (1972–1973)
SAS-C (1975–1979)
Solwind (1979-1985)
Спітцер (2003–2020)
Suzaku (Astro-EII) (2005-2015)
Taiyo (1975–1980)
Tenma (Astro-B) (1983–1985)
UHURU (1970–1973)
Венгард-3 (1959)
WMAP (2001–2010)
1-ша місія WISE (2009–2011)
Yokoh (Solar-A) (1991–2001)